Василь Олександрович Сухомлинський (28 вересня 1918, с. Омельник (нині Онуфріївський район Кіровоградської області) — 2 вересня 1970) — український педагог, публіцист, письменник, поет.

/Files/images/zanyattya/Vasiliy-Suhomlinskiy.jpg Біографічні відомості

Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівці Василівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) в бідній селянській сім'ї. Тут пройшли його дитинство і юність. Як і всі селянські діти, він вчинив в рідному селі у школі і в 1933 року закінчив семирічку. Влітку 1933 року мати провела молодшого сина Василя до Кременчука. Спочатку Сухомлинський подався в медичний технікум, але незабаром пішов звідти, вчинив на робітфак, достроково закінчив його і був прийнятий в педагогічний інститут. З 1935 р. починається педагогічний шлях В. О. Сухомлинського. В 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся в Полтавський педагогічний інститут заочником і закінчив його в 1938 року. Закінчивши інститут, Сухомлинський повертається в рідні місця і працює викладачем української мови і літератури в Онуфрієвській середній школі.

В 1941 року добровольцем йде на фронт. В січні 1942 року молодший політрук Сухомлинський був важко поранений, захищаючи Москву. Тільки чудом залишився живий. Уламок снаряда залишився в його грудях назавжди. Після довгого лікування в шпиталі на Уралі він просився на фронт, проте комісія не могла визнати його навіть умовно здоровим для військової служби. Його призначили директором середньої школи в Уфі. Як тільки рідні місця були звільнені, він повернувся на батьківщину і став завідуючим РАЙНО. Проте вже в 1947 року Сухомлинський просився назад в школу.

В 1948 року В. А. Сухомлинський стає директором Павлишевськой середньої школи і беззмінно керує нею протягом 22 років до кінця своїх днів. В 1948 року це була звичайна, рядова школа, до того ж ще і майже зруйнована за роки війни, знаменитою її зробив Сухомлинський. Педагогу, як і філософу, вимагається десятиріччя, щоб сформулювати його світоглядні принципи, склалися педагогічні переконання. Багато років пішли на це і в Сухомлинського. І ось, коли, здавалося б, настав час розквіту його духовних сил і таланту, прийшло 2 вересня 1970 року помер. Сухомлинський написав 48 монографій, понад 600 статей, 1 500 оповідань і казок для дітей.

Творчість

В. А. Сухомлинський — автор 41 монографії і брошури, більше 600 статей, 1200 оповідань і казок. Загальний тираж його книг складає близько 4 млн. Екземплярів на різних мовах народів нашої країни і світу. В квітні 1970 року він закінчив роботу «Проблеми виховання всесторонньо розвинутої особи» — доповідь для захисту докторської дисертації по сукупності робіт. Всі праці Сухомлинського дають переконливе уявлення не тільки про різносторонність педагогічних підходів Сухомлинського, але і про цілісність всього його педагогічного мислення.

Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн. примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 30 мов світу і витримала 54 видання. В період з 1945 по 1970 рр. надруковано 463 статті; у 1971—1986 рр. — 105 статей.

Країни, де видавались твори В. Сухомлинського: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизія, Латвія, Литва, Молдавія, Таджикистан, Татарстан, Узбекистан, Чувашія. А також: Англія, Болгарія, Іспанія, Китай, Монголія, Німеччина, Польща, Румунія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехословаччина, Югославія, Японія.Його книги присвячені головним чином вихованню і навчанню молоді, педагогізації батьків, методиці викладання мови і літератури в середніх школах та ін. Пропагуючи в засаді виховання колективізму в учнів, Сухомлинський рішуче відкидав принцип виховання індивідуума через колектив як засаду, «яка може завдати духової травми вихованцеві». Віддаючи належне трудовому вихованню в школі, виступав проти ранньої спеціалізації (з 15 років життя), передбаченої «Законом про зміцнення зв'язку школи з життям».

Важливіші праці: «Воспитание коллективизма у школьника» (1956), «Верьте в человека» (1960), «Праця і моральне виховання» (1962), «Воспитание личности в советской школе» (1965), «Моральні заповіді дитинства і юности» (1966), «Серце віддаю дітям» (1969; нагороджена державною премією УРСР), «Павлышская средняя школа» (1969), «Жива вода криниці» (1970), «Народження громадянина» (1970) та ін.

Нагороди та відзнаки

За свою педагогічну працю він був нагороджений двома орденами Леніна, багатьма медалями Союзу РСР. З 1958 року Сухомлинський — член-кореспондент Академії Педагогічних Наук РРФСР, з 1958 р. Заслужений вчитель УРСР. В 1968 року йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці. В тому ж році він був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.

Деякі твори

  • Серце віддаю дітям
  • Сто порад учителеві
  • Народження громадянина
  • Батьківська педагогіка
  • Як виховати справжню людину
  • Методика виховання колективу
  • Письма к сыну
  • О воспитании

Інформацію взято з електронних джерел: wym-1536305433475

Кiлькiсть переглядiв: 54

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.